Омоніми до слова Буркун
- Буркун — людина, яка бурчить.
- Буркун — трав’яниста кормова та медоносна рослина родини Бобові з білими або жовтими квітами.
Приклади використання слова Буркун
— Зробимо, мамо, тут станцію чисту, Місто зведем, де полин та буркун.
— А взагалі, батя мій — хороший, він тільки на перший погляд — злюка і буркун , — сміється Оля.
Сіно таке слизьке, гладеньке, так гарно пахне, що кортить застромити всередину руку, зворушити мертве стебло і пустити з неволі придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля.
Буркун писав, що в цю хвилину особисто я думав про сина та дружину, котрі залишилися на Веріані, про тридцять шість прожитих років, а ще про Землю і про її долю …
Дика бджола скрізь, було, сидить: і на комишах, і на вербах; де буркун — у буркуні; де трава — у траві.
До таких культур в умовах достатнього зволоження належать серадела, люпин, буркун, морква, конюшина лучна, гібридна і пасовищна, еспарцет; в умовах недостатнього зволоження — суданська трава, сорго, люцерна, буркун, еспарцет.
У першій гущавині він розв’язав кашне (пильне око Мармусії вже не слідкувало за ним), підкрутив вуса і сказав: «Кхе-хе, добрий буркун !»
З багаторічних бобових трав найбільше розповсюдження отримали люцерна, конюшина, еспарцет, буркун і лядвенець рогатий, із злакових — тимофіївка лучна, костриця лучна, житняк, стоколос безостий і деякі інші.
Але заусміхалися калачики, захитали голівками ромашки; він уже хотів встати й піти, коли помітив буркун і вдихнув його солодощі.
Його вишукану журбу перериває буркун Марк Марроньє: