Омоніми до слова Губа
- Губа — кожна з двох рухомих складок, які утворюють краї рота у людини і тварини: плямкати губами, нафарбувати губи.
- Губа — морська затока, яка глибоко вдається у сушу: судно зайшло в губу.
- Губа — розм. гауптвахта: потрапити на губу.
Приклади використання слова Губа
В неї була міцна фігурка, миловидне лице з ямочкою на правій щоці, рот маленький — верхня губа тоненька, нижня припухла.
Ліва щока пана Ґранмезона, яку він не міг повністю закрити долонею, розпухла, губа здулася.
Обличчям цей коротулька був теж схожий на першого: такі самі маленькі чорні оченята, довгий чуб, що спадав на лоба, непомірно довга верхня губа, маленький ніс у ластовинні.
Губа й Бучинський були з тих запорозьких дідів, що ще тридцять років тому не стерпіли неправди, не захотіли втратити козацької волі й пересилилися разом із найзавзятішим товариством на Дунай.
Верхня губа в нього схожа на картоплину, а праве око підпухло, як добрий біляш; без посмішки я на це дивитися не можу.
— Легше рукам, як губа не дармує , — відповів сотник, торкаючи гетьманського коня.
Ввечері Педрільо думав про нього і довго не міг заснути, а тепер відчував, що не виспався; коли, одягнений і причесаний, він сидів за столом, його нижня губа все ще ображено була випнута вперед.
У вогких, по-собачому сумовитих карих очах блиснули розбійницькі блищики, сіпнулася нижня товста губа і прикрила верхню, засіяну кущуватою щетиною.
Назву губа дістала від річки Селлах, однієї з багатьох тундрових річок, що впадають у губу.
Ніс і верхня губа у хлопця час од часу нервово сіпаються, наче він намагається прогнати якусь нахабну муху, що сидить у нього на носі.