Омоніми до слова Двірник
- Двірник — прибиральник, робота якого полягає в підтримуванні чистоти й порядку на прибудинковій території: працювати двірником, у під Узді прибирає двірник.
- Двірник — спеціальний пристрій в авті для чищення вітрового скла: замінити двірники, двірник поламався.
Приклади використання слова Двірник
Двірник вискочив у підштанках з ліжка та як схопить того пана за горло, як гепне ним у шафу, аж бідолаха застряг усередині.
Опівночі двірник Тихін, хапаючись руками за всі стрічні палісадники і надовго припадаючи до стовпів, плентався до свого підвалу.
А як на чин хто менший, двірник, приміром, або хто з селян, про того кажуть: перекинувся або ноги задер.
— Пан Сошенко живе он там , — сказав двірник кудись на третій поверх, і не дослухавши.
Двірник нарвав жмут трандафіру, зімпровізував мітлу і взявся прибирати за буйволом.
Може просто якийсь франківський двірник не посипав піском ту слизьку вулицю і я випадково пишу нині лівою рукою.
Мій двірник був напрочуд солідний чоловік, моніст і член товариства «Вільна мисль».
Він жив на горищі старого п’ятиповерхового бу динку, в темнім закапелку між димарем котельні і іржа вими ночвами, що їх затарганив сюди двірник, коли дах протікав.
Двірник Василь довго стояв, спершися на мітлу, і, пробурмотівши: «Пустощі одні !», пішов геть.
У брамі з’явився двірник: потягнувся, позіхнув …