Омоніми до слова Дзвоник
- Дзвоник — пристрій, який використовують для подання звукових сигналів, а також звуки, які утворює цей пристрій: дверний дзвоник, дзвоник на перерву, останній дзвоник.
- Дзвоник — трав'яниста рослина, що цвіте синіми або фіолетовими квітами і має форму маленьких дзвонів: у траві цвітуть дзвоники, дзвоники в букеті.
Приклади використання слова Дзвоник
Одразу ж продзвенів десь у будинку дзвоник, попереджаючи, що ворота замкнулись і електромотори можна виключити.
Воно б мені в мирний час потрібне, як зайцеві дзвоник, а тепер в обкомі з начальством будеш гризтися, лаятися, щоб тільки на курси мінерів послали.
У цю мить в глибині будинку пролунав різкий дзвоник , — Нарешті , — з відтінком задоволення сказав Іваньо.
Дзеленькнув дзвоник, відчинилися вхідні двері, і хтось згчовгав ногами в коридорі.
Вранці, як тільки Грязинг прокинеться, зараз же в електричний дзвоник дзвонить, щоб несли йому одягатися.
Зателенькав дзвоник в каплиці, і його веселий гук ще більше підбадьорив пригноблені й змучені душі.
Він не міг пояснити чому, але завжди впізнавав його дзвоник.
Вона подзвонила в срібний дзвоник і не встигла ще висловити свого бажання, як опинилася в спальні, де стояло розкішне, м’яке ліжко з шовковими перинами та подушками і завісою з золотими торочками.
Хтось сіпав ніби з великою нетерплячкою, бо дзвоник неначе аж кричав.
Вони приїхали на вокзал вже тоді, як дзвоник продзвонив втретє.