Милуючись тортом, хлопчик ніяк не наважиться задути свічки.
Він згадав про суховій, страшний суховій, що за сьогоднішніми повідомленнями мав задути вночі.
Підійшовши, щоб задути її, я побачила поруч незакінчений лист до мого брата Квентіна в Айронвуд.
А вітер задував вогник червоного волосу і задути не міг.
У чорній, ревучій, крижаній пустелі вона була лише тремтячим атомом розуму, несеним вітром, який погрожував задути слабке полум’я її життя, як дихання бурі гасить палаючу свічку.
— Я просила вас задути свічку, щоб зміцнити безпеку нашаго короля, а ви перекинули на свічку горщик з диким вогнем.
Вони ж не вдовольнялися своїми вигуками, один з них підстрибнув і хотів задути свічку.
Лотра ніколи не казала «йти в туалет», а тільки — «відійти в дамську кімнату», не «погасити свічку», а «задути свічу» й розсипала поетичні штампи російського срібного віку та фрази, почуті в себе на дискотеці у П’ятихатках.