Омоніми до слова Звіряти

Омоніми до слова Звіряти

  1. Звіряти — втаємничувати у свої думки, довіряти комусь свої таємниці: звірити другові свої болі.
  2. Звіряти — робити зіставлення, порівнюючи; перевіряти відповідність чому-небудь: звірити факти зі статистичними даними.

Приклади використання слова Звіряти

Ані пташини, ' щоб над ними пролетіла, сполоханого звіряти чи навіть докучливого комара …

То правда: інтелігенти і натвінтеліґенти змушені були ставити крапки над «і» та постійно їх звіряти на зборах, тоді як ідейно незалежні батраки могли несміливо відстоювати своє право вибирати між клюбом і церквою-що з них візьмеш …

Скрадатись, як звір, у корчах побережних, задихану втому звіряти лісам.

Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини і легіт небес — усе то з' єднано в одному теплому погляді матері !

Вперед дивитись треба, труди і дні свої звіряти із днем прийдешнім, а не з давно минулими, бо живемо задля майбутніх веселих днів.

Він мав одну таємницю, яку до пори не хотів їм звіряти, але вирішив: якщо цей похмурий бунтівний дух не розвіється сам собою, він таки поділиться нею з товаришами.

— Це краще ніж без компаса , — коротко відказав мисливець, і вони почали звіряти напрями магнітних стрілок компасів.

До Стрефордового поясу можна спати і астронавтам, і нам, грішним, приреченим стежити за польотом, переживати, звіряти, уточнювати, сумніватися й сподіватися.

Та нарешті здогадалися, що то було опудало звіряти з яскраво-червоними зубами та пазурями, якого ми підібрали в морі вісімнадцятого січня.

Та Луїза аж ніяк не хотіла звіряти свою таємницю, нехай би й рабині, і вона зітхнула з полегкістю, почувши надворі гучні голоси , — то була слушна нагода закінчити туалет, а разом з ним и дражливу розмову, в яку вона воліла б не заглиблюватись.