Омоніми до слова Зимівник
- Зимівник — людина, яка лишається десь зимувати із певним завданням чи метою (переважно далеко від населених місць): житло зимівника.
- Зимівник — приміщення, спеціально утеплене для зимування там бджіл: полагодити зимівник.
Приклади використання слова Зимівник
Це, не поспішаючи, ступою, поверталося до себе в зимівник цуценя з білим лобом.
Якщо курінь був одночасно адміністративно-бойовим і побутово-господар-ським підрозділом, то хутір-зимівник лише господарським поселенням.
— А мене й відрядили сюди з Січі пантрувати зимівник.
Навіть єдина відкрита археологами на території Ньюфаундленду норманська стоянка являла собою, вочевидь, всього-на-всього зимівник, який займали впродовж кількох років кілька десятків людей.
Версти за чотири від її лігва, біля поштової дороги, стояв зимівник.
Природні й соціальні умови визначили організаційну форм запорозького господарювання в степу — зимівник (хутір).
Бран був би щасливий виїхати до них, побачити переповнений по вінця зимівник, гамірний натовп щоранку на базарній площі, пошматовані копитами та колесами вулиці.
… Коли кошовий наказав їм (кожному поодинці) — їхати до нього на зимівник, поголити оселедці та сидіти як миші , — ніхто, ясна річ, нічого не питав.
І передав свій зимівник війську Запорозькому у вічне володіння.
Слухай, Дороше: пам’ята єш той старий зимівник, що його ще дід Явтух наш побудував?