Омоніми до слова Котитися

Згубивши надію зустріти тебе, я напрочуд швидко почав котитися донизу, вряди-годи все ж збираючи залишки пошарпаної волі, та це траплялося щоразу рідше.

Лише від епсилона можна сподіватися жертв, пов’язаних з роботою епсилона, тому що для епсилона то не жертви, а лінія найменшого спротиву, звична колія, по якій він має котитися.

Тож бреду я тихо-тихесенько водою, коли це раптом згори на берег починає котитися каміння упереміж із травою, а за ним зсуватися вниз отой городянин — всі його намагання ухопитися за кущі й затриматись були марні.

Він вимикає свій розум і дає словам котитися натоптаними стежками.

Вони котили грушу, але груша не хотіла котитися туди, куди треба, а котилася, куди зовсім не треба.

Лише коли сонце почало котитися до обрію, підвівся на коліна, обітер руками подряпане обличчя, озирнувся й сказав стомлено : — Ну, Олю, вважай, що ти народилася в сорочці.

Я задивився на пікап, продовжуючи котитися зі швидкістю шістдесят чи близько того, а коли знову глянув на дорогу, побачив, що поперек неї лежить повалене дерево.

А голова зачала котитися надвір, а вона створила двері та й пересадила через один доріг, а відтак через другий та й поклала перед хатою.

Врешті вирішила, що котитися вперед куди цікавіше.

Вони могли підібгати колеса й котитися бездоріжжям.