Омоніми до слова Люлька

Люлька стирчала в нього в зубах. (Тому й питав про неї шепеляво, одною половинкою рота).

Якийсь страдницький вираз обличчя й порожня люлька.

Люлька, правда, чадить таки добренько, але небезпека нам поки що не загрожує.

Люлька погасла в його зубах, і на лице, оживлене і палаюче під час оповідання, почала звільна набігати давня сумовита і безнадійна хмара.

Їх міг вимовити тільки старий, що був поряд, але він, дуже худий, весь у зморшках, згорблений під тягарем літ, сидів, як і перше, поринувши в свої думки, люлька з опієм звісилася між колін, наче просто випала з його безсилих пальців.

Тільки старий Матій сидів у куті під стіною, а давно погасша люлька випала йому з зубів і лежала на поділку.

А я бідний, безталанний, Степ широкий — то мій сват, Шапка, люлька — вся родина, Сивий коник — то мій брат …

— Вулкани мають свої примхи, можливо, й Люлька готує нам сюрприз.

Так і присів прадід, навіть очі йому на лоба полізли і люлька трохи з рота не випала.

Люлька жевріла, як великий світлик, що застиг у повітрі.