Омоніми до слова Марена

Є ще одна стародавня богиня , — це Марена, богиня весни, добре знана у слов’ян, а особливо в українців, її завжди пов’язують з Купайлом, або й звуть жінкою його.

Перед нами стоять два ідоли: Купайло й Марена; перед ідолами стоїть стіл з жертвами, коло стола святий огонь; кругом огню дівчата й хлопці справляють празник танцями й піснями.

Марена з кленового гільця кинута в воду зовсім має аналогію з тим міфічним деревом, що росте на воді, як про нього співають у колядках.

А в інших місцях роблять з соломи, кропиви чи з чорнокльону жіноче опудало, велику ляльку, це Марена, і прикрашують її вінками, квітами та стрічками, а то й свічками.

Ти чудово знаєш, якою смачною є устриця, а якою — марена.

Як саме міфічне мирове дерево, так і купальська Марена то емблеми літніх дощових хмар.

І Марена-Смерть скаже: «Не можу я воїна цього відділити від його землі !»

На восьмому — жахи: володарка темної ночі, страшних сновидінь, привидів, смерті - Марена — донька Чорнобога — ходить вночі попід хатами з головою під пахвою й вигукує імена господарів.

Свято Марени святкується над водою, звідси пішла, певне, й її назва Марена, від лат.

Центральне місце у святі займало ри туальне деревце — марена (купайлиця, купайло, гільце).