Омоніми до слова Орден
- Орден — почесна відзнака, нагорода за певні заслуги (військові, трудові тощо): орден Дружби народів.
- Орден — чернеча або лицарська громада, спільнота з певним статутом; назва деяких таємних товариств: орден тамплієрів.
Приклади використання слова Орден
Йому здавалося тепер, що, звільнившись від обов’язків сімейного життя, він зможе працювати і бути корисним суспільству, новий орден ніби підтверджував такі міркування.
Орден хоче охрестити нас, аби легше було поневолити; він посилає до нас не священиків, а катів.
Але попри все чимало братів святого Франциска заперечували правило, що його виробив для себе орден — мовляв, він сам уже перейняв звичаї тих Церковних інституцій, задля реформування яких він виник.
Так що прошу вас не хникати, а попрацювати так, як належить людині, яка скоро з рук Німеччини одержить орден.
На руїнах тієї епохи, з боротьби за подолання її духовності - чи, швидше, бездушності , — й виникла наша сучасна культура, виникли Орден і Касталія.
— Що ж іще зберіг ваш колись могутній Орден, окрім знань із порохнявих архівів?
Ми зразу здогадалися: орден — за всіх урятованих від підлого Карлуші та інших бандюг.
ГОҐВОРТСЬКА ШКОЛА ЧАРІВ І ЧАКЛУНСТВА Директор школи: Албус Дамблдор (Орден Мерліна, Перша Категорія, Великий Ворож. , Гол.
«Орден Почесного легіону , — міркував він , — не так легко дістати людині, що не виконує жодних громадських обов’язків.
На сірій сорочці старого, перехопленій вузеньким ремінцем, тьмяно поблискував орден «Знак пошани».