Привели тут диких коней, та таких баских, що четверо татар насилу держать кожного: так і горять їм злякані променисті очі, так і пашить з ніздрів пара гаряча !
Їхню драму можна було б коротко викласти у сценарній ідеї для Голлівуду: «Пара молодих людей, надзвичайно закоханих одне в одного, пробивається спільним життєвим шляхом крізь усе нові й нові перешкоди.
Якщо їм пощастить зсунути брилу з її гнізда, пара і гаряча лава одразу линуть через звільнений отвір.
Саме пара освітлює кутки кузні снопами вогню, розподіляє силу і працю по всьому цеху.
— Та ось … ртутна пара зникає … — відповів я чомусь пошепки.
Коли виходили, мама окинула їх поглядом і несподівано подумала, що з них була б гарна пара.
Й така у них з Лідою була пара, що кращої не придумаєш.
У десанті Василь опанував багато корисних речей, типу, як вижити у пустелі, якщо в тебе тільки пара шкарпет (з одної можна зробити пастку для піщаних гризунів, з іншої - збиралку води).
Нарешті вогонь погас, пара розвіялася геть і залишилася на місці лише купа попелу.
Цей настрій ще посилився, коли на води прибула дивна пара: високий худий згорблений чоловік і молода рябувата жінка, одягнена погано і без смаку.