Горн підскочив, наче справжня рись, м’яко і спритно, танцююче.
Зелемінець же просто ломився вперед, наче рись по болоту. .
— мов підстрелена рись, сичав хлопчисько й люто блимав очима, а його яскраво-червона сорочка полум’яніла на вітрі.
Палятин Ґейза аж порскав слиною з негодовання, вогняноокий, гей рись на дереві.
На передній сидів нетерплячий Карпо, пускаючи коні у рись, на другій — ще худіший, аніж колись, Сафрон, на третій розсілась, як цибулина на грядці, дебела Сафрониха.
Змучені коні, тяжко граючи пахвами, з кар' єру перейшли на рись, і зеленкувате мило падало з обкипілих вудил на попелястий супісок, обсіяний червоними перестиглими чашечками жолудів.
Величезна рись кинулася з дерева на першого оленя, вп’ялася зубами в горло тварині й важко повисла на ній.
— Старший нагнувся, помацав рись за ніс і випростався.
Незабаром, чортихаючись, Роман і Василь начепили на рукава поліцайські пов’язки, вискочили на тачанку, і добрі коні взяли розмашисту рись.
Олень був у кілька разів більший за рись, і все ж таки підступний нападник здолав його.