Це була кругла ребриста граната, важка чавунна «лимонка».
Саламаха, майже не цілячись, прострочив усе це кодло чергою автомата, а Данило вихопив з кишені гранату; як і в перший раз біля далекої степової станції, зубами зірвав кільце, і лимонка, розриваючи смертельний ланцюг, звільнила дорогу.
Служниці не терпілось догодити молодій пані, пошастати корчуватими пальцями по її тілу, аби потім розпатякувати тіточкам Збишека: «Гой, княжна нам дісталась як грушка-лимонка !»